Коли сонце згорнеться

коли зірки посиплються

і коли гори зрушаться

і коли верблюдиці на десятому місяці вагітності залишаться без нагляду

і коли дикі звірі зберуться

і коли моря запалають

і коли душі з’єднаються

коли поховану живцем запитають

за який гріх її вбили;

і коли сувої розгорнуться

і коли небо буде зірване

і коли пекло запалає

і коли рай наблизиться

дізнається душа, що приготувала собі вона

Та ж ні! Клянуся світилами відступаючими

що швидко плинуть і зникають

І ніччю, що розсіюється

і світанком, коли займається він

Воістину, це — слова посланця шляхетного

Володаря сили біля Володаря трону, могутнього

якому коряться, вірному!

І що ваш товариш не божевільний

істинно, бачив він його на небосхилі ясному

І що він не скупиться на розповіді про потаємне

і що це — не слова проклятого шайтана

Та куди ж ви йдете

Воістину, це лише нагадування світам

тим з-посеред вас, хто бажає йти прямим шляхом

Але не побажаєте ви цього, якщо не побажає Аллаг, Господь світів