Насупився та відвернувся він
бо підійшов до нього сліпий
А звідки тобі знати, можливо, очистився б він
Чи запам’ятав би наставництво, і воно було б корисне йому
А тому, хто багатий
ти йому приділяєш увагу
Хоча не тобі відповідати за те, що не очиститься він
А хто приходить до тебе, поспішаючи
та ще й з острахом
то ти нехтуєш ним
Та ж ні! Воістину, це — нагадування
І хто бажає, той згадає його
У сувоях шанованих
піднесених і пречистих
у руках писарів
шляхетних і праведних
Хай згине людина! Яка ж невдячна вона
З чого створив Він її
З краплі сім’я створив Він її та розмірив
Потім полегшив Він шлях її
згодом зробив її мертвою і поховав її
потім, коли побажає, воскресить її
Та ж ні! Не виконує вона того, що наказав Він їй
Хай погляне людина на їжу свою
Проливаємо Ми дощі зливами
потім розколюємо Ми землю тріщинам
і пророщуємо на ній зерно
виноград і трави
і оливи, і пальми
і сади густі
і плоди, і пасовиська
на користь вам і худобі вашій
І коли пролунає глас
у День той чоловік покине свого брата
і матір, і батька
і дружину свою, і дітей своїх
у кожної людини в той День своя справа, яка цілком захопить її
Обличчя одних у той День будуть сяяти
сміючись та радіючи
а на обличчі інших у День той буде пил
який вкриє їх чорнотою
Оце вони — невіруючі нечестивці