Бібліотека всього ісламу
1

Та. Сін. Мім

2

Це — знамення ясного Писання

3

Можливо, ти побиваєшся через те, що вони не вірують

4

Якщо Ми побажаємо, то зішлемо їм з неба знамення, перед яким вони покірно схилять голови

5

Що би нового з нагадування Милостивого до них не приходило, вони відвертаються

6

Вони визнали це брехнею; до них прийдуть звістки про те, з чого вони глузували

7

Невже вони не бачать, скільки прекрасних рослин зростили Ми на землі

8

Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує

9

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

10

Ось твій Господь звернувся до Муси: «Іди до несправедливого народу

11

народу Фірауна. Невже вони не матимуть страху?

12

Сказав [Муса]: «Я боюся, що вони вважатимуть мене за брехуна

13

що стиснеться серце моє і не розв’яжеться язик мій. Відішли когось по Гаруна

14

Відповідаю перед ними за провину й боюся, що вони мене вб’ють!»

15

Аллаг сказав: «Ні! Рушайте обидва з Моїми знаменнями! Ми будемо з вами й будемо слухати

16

Ідіть до Фірауна й скажіть: «Господь світів послав нас

17

щоб ти відпустив із нами синів Ісраїля!

18

[Фіраун] сказав: «Чи не ми виховували тебе з дитинства? Чи не серед нас ти пробув багато років

19

а потім зробив те, що зробив? Ти — один із невдячних!»

20

[Муса] відповів: «Я зробив це, коли ще блукав в омані

21

я втік звідси, коли злякався вас, але мій Господь дарував мені розсуд та зробив мене посланцем

22

А милість, якою ти мені дорікаєш — те, що ти зробив синів Ісраїля рабами!

23

Фіраун сказав: «А що таке Господь світів?

24

[Муса] відповів: «Господь небес, землі й того, що між ними, якщо ви впевнені!

25

Тоді [Фіраун] сказав тим, хто був поруч: «Ви чуєте?!

26

[Муса] сказав: «Ваш Господь і Господь ваших прабатьків!

27

[Фіраун] сказав: «Воістину, посланець, якого послано до вас — божевільний!

28

[Муса] сказав: «Господь сходу, заходу й того, що між ними, якщо ви розумієте!

29

[Фіраун] сказав: «Якщо ти поклонятимешся замість мене іншому богу, я кину тебе до в’язниці!

30

[Муса] спитав: «А якщо я покажу тобі щось явне?

31

[Фіраун] відповів: «Покажи це, якщо ти правдивий!

32

Той кинув свою палицю й вона стала справжнім змієм

33

Він витягнув свою руку й вона стала чистою для тих, хто дивився на неї

34

Наближені [Фірауна] сказали: «Воістину, він — знаючий чаклун

35

Він прагне вигнати вас із землі вашої! Що ж ви порадите?

36

Інші відповіли: «Дай час йому та його брату, й розішли по містах вісників

37

які приведуть до тебе всіх знаючих чаклунів!

38

Усіх чаклунів зібрали у визначений час, у визначений день

39

Людей спитали: «Чи ви зібралися

40

Можливо, нам слід піти за чаклунами, якщо вони переможуть»

41

Коли прийшли чаклуни, то запитали у Фірауна: «Чи буде для нас винагорода, якщо ми переможемо?

42

Той відповів: «Так, і ви будете одними з наближених!

43

Муса сказав їм: «Тож кидайте, що маєте кидати!

44

Вони кинули свої мотузки й палиці та сказали: «Присягаємося могутністю Фірауна, що ми неодмінно переможемо!

45

Муса кинув свою палицю. І вона проковтнула те, що вони вигадували

46

Тоді чаклуни впали ниць

47

Вони сказали: «Ми увірували в Господа світів

48

Господа Муси та Гаруна!

49

[Фіраун] сказав: «Невже ви довірилися йому без мого дозволу?! Воістину, він — ваш наставник, який навчив вас чарів! Я накажу відрубати вам руки й ноги та розіп’ята вас усіх!

50

Ті відповіли: «Не буде в цьому лиха! Воістину, ми повернемося до Господа свого

51

Ми сподіваємося, що Він простить нам гріхи наші за те, що ми стали першими віруючими!

52

Ми відкрили Мусі: «Вийди вночі разом із Моїми рабами, адже вас будуть переслідувати!

53

Фіраун послав глашатаїв до всіх міст

54

«Воістину, цих людей небагато!

55

Вони розлютили нас

56

Воістину, ми всі маємо бути напоготові!

57

Ми відібрали в них сади й джерела

58

скарби та прекрасні місця

59

Так! Ми передали це все синам Ісраїля

60

На світанку вони рушили за ними

61

Коли дві групи побачили одна одну, прибічники Муси сказали: «Воістину, нас упіймають!

62

Той сказав: «Ні! Воістину, зі мною Господь мій, Який вкаже мені прямий шлях!

63

Тоді Ми відкрили Мусі: «Удар своєю палицею по морю!» Воно розділилося, а кожна частина була наче висока гора

64

Ми дозволили наблизитися іншим

65

а потім урятували Мусу та всіх, хто був із ним

66

А тих інших Ми втопили

67

Воістину, в цьому — знамення, але більшість із них не вірує

68

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

69

Прочитай їм історію про Ібрагіма

70

Ось він сказав батькові та своєму народові: «Кому ви поклоняєтеся?

71

Ті сказали: «Ми поклоняємося ідолам та цілком віддані їм!

72

Він спитав: «Невже вони чують вас, коли ви кличете їх

73

приносять вам користь чи завдають лиха?

74

Ті сказали: «Але ми знаємо, що це робили наші батьки!

75

[Ібрагім] сказав: «Чи бачили ви, чому поклоняєтес

76

ви та ваші прабатьки

77

Це все Мої вороги, крім Господа світів

78

Який мене створив і веде прямим шляхом

79

Який мене годує та поїть

80

зцілює мене, коли я хворію

81

Який умертвить мене, а потім оживить

82

Який, сподіваюсь, в Судний День простить мої гріхи

83

Господи! Даруй Мені знання та возз’єднай мене з праведниками

84

Залиш про мене добру славу в наступних поколіннях

85

Зроби Мене одним зі спадкоємців саду блаженства

86

І прости мого батька, бо він заблукав

87

І не ганьби мене в День, коли всі воскреснуть

88

День, коли не допоможе ні майно, ні діти

89

а лише чисте серце, з яким хтось прийде до Аллага!

90

Рай наблизиться до богобоязливих

91

а ті, які збилися зі шляху, ясно побачать пекло

92

Їх запитають: «Де ж ті, кому ви поклонялис

93

замість Аллага? Невже вони допоможуть вам чи собі?

94

Їх скинуть туди — разом із тими, які збилися зі шляху

95

а також всім військом Ібліса

96

Сперечаючись, вони скажуть одне одному

97

«Клянемося Аллагом, ми були в явній омані

98

коли вважали вас рівними Господу світів

99

Це грішники збили нас зі шляху

100

і немає в нас ні заступників

101

ні близьких друзів

102

Якби ми могли повернутися, то були б віруючими!

103

Воістину, в цьому знамення! Але більшість із них не вірує

104

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

105

Народ Нуха вважав посланців брехунами

106

Ось їхній брат Нух сказав їм: «Невже ви не боїтесь

107

Я — посланець до вас, який гідний довіри

108

Бійтесь Аллага й коріться мені

109

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

110

Бійтесь Аллага й коріться мені!

111

Ті відповіли: «Невже ми повіримо тобі, якщо за тобою пішли найжалюгідніші?

112

Він сказав: «Не мені знати про те, що вони роблять

113

Їм відплатить тільки Аллаг, якби ви тільки знали про це

114

А я не проганятиму віруючих

115

Адже я — тільки ясний застерігач!

116

Вони сказали: «Нуху! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із каменованих!

117

Він сказав: «Господи! Воістину, мій народ визнав мене за брехуна

118

Тож розсуди між нами та врятуй мене й тих віруючих, які зі мною!

119

Ми врятували його й тих, хто був із ним, у переповненому ковчегу

120

а потім утопили всіх інших

121

Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує

122

Воістину, Твій Господь — Всемогутній, Милосердний

123

Адити визнали посланців брехунами

124

Ось їхній брат Гуд сказав їм: «Невже ви не боїтесь

125

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри

126

Бійтесь Аллага й коріться мені

127

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

128

Невже ви будете марно ставити знаки на кожному пагорбі

129

й зводити високі споруди, наче ви житимете вічно

130

й чинити насильство над людьми, як тирани

131

Бійтесь Аллага й коріться мені

132

Бійтеся Того, Хто допоміг вам тим, що вам відомо

133

допоміг вам худобою та синами

134

садами та джерелами

135

І я боюся, що вас спіткає кара у Великий День!

136

Ті відповіли: «Байдуже нам, чи ти будеш нас повчати, чи ти не будеш із тими, які повчають

137

Це лише звичаї давніх поколін

138

і ми не будемо покарані!

139

Вони вважали його брехуном, тож Ми знищили їх! Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує

140

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

141

Самудити вважали посланців брехунами

142

Ось їхній брат Саліх сказав їм: «Невже ви не боїтесь

143

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри

144

Бійтесь Аллага й коріться мені

145

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

146

Невже вас залишать у безпеці серед усього, що тут

147

садів і джерел

148

посівів та пальм із ніжними плодами

149

й ви будете вправно висікати житла в горах

150

Бійтесь Аллага й коріться мені

151

і не коріться наказу злочинців

152

які поширюють безчестя на землі й нічого не покращують»

153

Ті відповіли: «Ти лише один із зачарованих

154

така сама людина, як і ми. Покажи нам знамення, якщо ти один із правдивих!

155

Той сказав: «Ось воно — верблюдиця! Вона питиме воду і ви питимете воду у визначені дні

156

Не завдавайте їй шкоди, інакше спіткає вас кара у Великий День!

157

Вони підрізали її жили й пошкодували про це

158

Спіткала їх кара! Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує

159

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

160

Народ Люта вважав посланців за брехунів

161

Ось їхній брат Лют сказав їм: «Невже ви не боїтесь

162

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри

163

Бійтесь Аллага й коріться мені

164

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

165

Невже ви ходитимете до чоловіків зі світів,

166

залишаючи дружин, створених для вас Господом вашим? Та ж ні, ви — злочинний народ!

167

Ті відповіли: «Люте! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із вигнанців!

168

Він сказав: «Я — один із тих, кому ненависні вчинки ваші

169

Господи! Врятуй мене й родину мою від того, що роблять вони!

170

Ми врятували його та його родину — всіх

171

окрім старої дружини, яка лишилася позаду

172

Усіх інших Ми знищили

173

проливши на них дощ. Який поганий цей дощ для тих, кого застерігали

174

Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує

175

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

176

Жителі аль-Айкі вважали посланців брехунами.

177

Ось їхній брат Шуейб сказав їм: «Невже ви не боїтесь

178

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри

179

Бійтесь Аллага й коріться мені

180

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

181

Наповнюйте міру справедливо й не будьте з тих, які завдають іншим збитків

182

І зважуйте на точних терезах

183

Не применшуйте того, що належить людям, і не поширюйте безчестя на землі

184

Бійтеся Того, Хто створив і вас, і перші покоління!

185

Ті відповіли: «Ти тільки один із зачарованих

186

така сама людина, як і ми. Тож ми думаємо, що ти — брехун

187

Скинь на нас шматок неба, якщо ти правдивий!

188

Той сказав: «Мій Господь краще знає те, що ви робите!

189

Вони визнали його за брехуна і їх вразила кара — у День Тіні! Такою була кара Великого Дня!

190

Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує

191

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

192

А це — зіслане Господом світів.

193

Вірний Дух зійшов із ни

194

на твоє серце, щоб ти був одним із застерігачів

195

[Зіслане] арабською мовою, зрозумілою

196

Міститься воно в сувоях давніх народів

197

Чи не є знаменням для них те, що його знають учені синів Ісраїля?

198

Якби Ми зіслали його комусь із чужинців

199

і він прочитав це для них, то вони б не увірували

200

Так Ми вкладаємо [багатобожжя] у серця грішників!

201

Вони не увірують у нього, доки не побачать болісної кари

202

Вона вразить їх зненацька, так, що вони й не відчують цього

203

Тоді вони запитають: «Чи не буде нам відстрочки?

204

Невже вони намагаються прискорити Нашу кару

205

Чи ти знаєш, що коли Ми дозволимо їм користуватися благами довгі роки

206

а потім до них прийде те, що їм обіцяно

207

то блага, якими вони користувалися, ніяк не допоможуть їм

208

Ми не знищували жодного селища, де б не було перед цим застерігачі

209

із настановою. І Ми не були несправедливі

210

Шайтани не сходили з ним,

211

це не личить їм, і неспроможні вони на це

212

Усунено їх від слухання його

213

Не звертайся замість Аллага до іншого бога, інакше будеш серед покараних

214

Застерігай своїх найближчих родичів

215

Накрий своїм крилом віруючих, які пішли за тобою.

216

А якщо вони не послухають тебе, то скажи: «Я не причетний до того, що ви робите!

217

І покладайся на Величного, Милосердного

218

Який бачить тебе, коли ти звершуєш молитви

219

і рухаєшся серед тих, які низько вклоняються

220

Воістину, Він — Всечуючий і Всезнаючий

221

Чи не розповісти вам про того, на кого сходять шайтани

222

Вони сходять на кожного брехуна, грішника

223

Вони переповідають підслухане, але ж насправді більшість із них – брехуни

224

А за поетами йдуть тільки ті, що збилися зі шляху

225

Невже ти не бачиш, що вони блукають по всіх долинах

226

і говорять те, чого не роблять

227

За винятком тих, які увірували, роблять добро, часто згадують Аллага й захищаються, коли з ними вчинили несправедливо. Скоро дізнаються ті, які чинять несправедливо, куди вони повернуться