Ні! Клянуся Днем Воскресіння

Ні! Клянуся душею, яка дорікає

Невже людина думає, що Ми не зберемо її кісток

Та ж ні! Ми зможемо вирівняти навіть пальці її

Та ж ні! Людина бажає грішити й надалі

Запитує, коли настане День Воскресіння

Коли закотяться очі

місяць накриє темрява

а сонце й місяць поєднаються

У той День людина скаже: «Куди тікати?

Та ж ні, немає схованки

У той День притулок буде біля твого Господа

У той День людину сповістять про те, що вона собі приготувала та що лишила по собі

Але людина сама буде свідком проти себе

хоча б і намагалася виправдатись

Не повторюй його, намагаючись швидше запам’ятати

Нам належить зібрати його та прочитати

Коли Ми прочитаємо його, то читай його й ти

А далі Нам належить пояснити його.

Та ж ні! Ви любите скороминучіст

і нехтуєте життям наступним

Деякі обличчя у той День будуть сяючими

дивлячись на Господа свого

А інші обличчя у той День будуть засмученими

думаючи, що із ними трапиться лихо

Та ж ні! Коли підступить смерть

то скажуть: «Чи знайдеться лікар?

Людина зрозуміє, що прийшла розлука

Нога зійдеться з ногою.

У той День людину приженуть до Господа твого

Вона не вірила й не молилась

сприйняла істину як брехню та відвернулась

а далі погордо вирушила до своєї родини

Горе тобі, горе

І ще раз: горе тобі, горе

Невже людина думає, що вона залишена без нагляду

Невже вона не була краплею сім’я, що ллється

А потім — кров’яним згустком; Ми створили її та розмірили

зробивши з неї пару: чоловіка та жінку

То невже Він не спроможний оживити померлих