54 - The Moon - Al-Qamar
Наблизився час і розколовся місяць
Коли вони бачать знамення, то відвертаються й кажуть: «Справжнє чаклунство!
Вони вважали брехунами [посланців] та йшли за своїми пристрастями, але ж кожна справа буде мати вагу
Вже дійшли до них звістки, які відвертали їх [від невір’я]
Досконала ця мудрість! Але ж не було їм користі від застереження
Відверніться від них у той День, коли Глашатай закличе до неприємної речі.
Із поглядами, опущеними додолу, вийдуть вони із могил — наче розсіяна сарана
Вони кинуться до Глашатая, і скажуть невіруючі: «Важкий же цей День!
Люди Нуха заперечували [посланців] ще раніше за них. Сприйняли вони за брехуна раба Нашого, сказали:«Божевільний!» — та й відштовхнули його
Тоді він закликав до Господа свого: «Мене перемогли, тож допоможи мені!
Ми відчинили ворота неба, і полилася звідти вода
І Ми відкрили в землі джерела, і злилися води, як і було призначено
Ми понесли Нуха на [ковчегу] з дощок і цвяхів
і він плив перед Нашими очима як відплата тим, хто не увірував
І Ми залишили його як знамення. Та де ж той, хто повчається ним
Якою ж була Моя кара та пересторога
Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним
Адити сприйняли [посланця] як брехуна. Якою ж була Моя кара та пересторога
Коли Ми відіслали проти них морозний вітер у сповнений лиха день
Він зривав з місця людей, наче стовбури пальм, вирвані з корінням
Якою ж була Моя кара та пересторога
Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним
Самудити сприйняли засторогу як брехн
та сказали: «Людина — така ж, як і ми? Якщо Ми підемо за нею, то опинимося в омані та тривогах
Невже серед нас дано нагадування лише йому? Та ж ні, він — зверхній брехун!
Завтра вони дізнаються, хто тут зверхній брехун
Я надіслав верблюдицю як випробування для них! Почекай же та май терпіння
Розкажи їм, що вода поділена між ними та верблюдицею. Тож нехай приходять пити у визначений час
Та вони покликали свого товариша, а він схопив її та перерізав жили
Якою ж була Моя кара та пересторога
Воістину, Ми відіслали проти них лише єдиний глас; ось вони стали схожими на сіно, висушене для загону
Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним
Народ Люта сприйняв засторогу як брехню
тож Ми наслали на них кам’яний дощ і врятували лише сім’ю Люта — перед світанком
як благо від Нас. Так Ми відплачуємо тим, хто вдячний
І він застерігав їх від Нашої сили, але вони сумнівались у перестороз
і вимагали від нього гостей його. Але Ми позбавили зору [народ цей]! Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги
Ранок зустрів їх важкою карою
Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги
Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним
Прийшла пересторога й до роду Фірауна
Вони сприйняли усі наші знамення як брехню, тож Ми схопили їх хваткою Великого, Всемогутнього
Чи ж ваші невіруючі кращі за тих? Чи, може, маєте захист, згаданий в попередніх писаннях
Невже вони говорять: «Ми — громада, яка переможе»
Розбито буде громаду їхню і повернуться вони спинами
Та ж ні! Час призначений їм як строк і цей Час — найважчий, найгіркіший
Воістину, грішники страждають і блукають в омані
У той День їх потягнуть у вогонь обличчями додолу. «Спробуйте ж на смак дотик вогню!
Воістину, Ми створили кожну річ згідно із передвизначенням
Наш наказ — єдиний і виконується в одну мить
Ми вже знищили схожих на вас. Та де ж той, хто повчається цим
Все, що вони робили, міститься у писанні
і записано там і мале, і велике
Воістину, богобоязливі будуть у садах, серед річок
на сидінні правди, біля Всемогутнього Володаря