Бібліотека всього ісламу

43 - The Ornaments of Gold - Az-Zukhruf

:1

Ха. Мім

:2

Клянуся ясним Писанням

:3

Ми зробили його арабським Кораном, щоб ви могли розуміти

:4

він знаходиться біля Нас у Матері Писання, піднесений, мудрий

:5

Невже Ми заберемо від вас нагадування лише тому, що ви люди, які порушують межі

:6

Скільки пророків Ми відсилали до давніх народів

:7

Але який би пророк до них не приходив, вони із нього глузували

:8

Ми знищили тих, які мали більше сили, ніж оці; вже минув приклад давніх народів!

:9

Якщо ти запитаєш у них, хто створив небеса і землю, то вони неодмінно скажуть: «Їх створив Всемогутній, Всезнаючий!

:10

Той, Хто зробив для вас землю колискою та поставив на ній дороги, щоб ви могли йти прямим шляхом

:11

Той, Хто зіслав із неба води в міру; Ми воскресили нею мертву землю. Так само й ви вийдете [із могил]

:12

Той, Хто створив усі пари живих істот та дарував вам кораблі й тварин, на яких ви пересуваєтесь

:13

щоб ви сідали на них та згадували милість вашого Господа; а коли всядетесь, то говоріть: «Преславний Аллаг, Який підкорив нам це, адже ми самі на таке не спроможні

:14

Воістину, ми повернемось до нашого Господа!

:15

Вони приписали Йому частину з Його рабів. Воістину, людина справді невдячна

:16

Невже зі Своїх творінь Він узяв Собі доньок, тоді як вас пошанував синами

:17

Коли комусь із них сповіщають звістку про те, що він сам приписує Милостивому, то його обличчя темніє й він ледь стримує свій гнів!

:18

Невже [вони приписують Милостивому] того, хто зростає в прикрасах та не може ясно говорити в суперечці?

:19

Вони вважають, що ангели — раби Аллага! — жіночої статі. Невже вони були свідками їхнього створення? Ми запишемо їхнє свідчення; їх про це запитають

:20

Вони говорять: «Якби Милостивий побажав, то ми не поклонялися б їм!» У них немає про це знання, тож вони лише займаються вигадками

:21

Невже Ми перед цим дарували їм Писання, якого вони тримаються

:22

Та ж ні! Вони говорять: «Воістину, ми знайшли, що наші батьки були об’єднані цією вірою, тож ми йдемо по їхніх слідах!»

:23

Так само було й раніше за тебе, коли Ми відсилали застерігача в якесь селище. Його мешканці, зманіжені розкішшю, говорили: «Воістину, ми знайшли, що наші батьки були об’єднані цією вірою, тож ми йдемо по їхніх слідах!

:24

Він говорив: «А якщо я прийшов до вас із чимось правильнішим, ніж те, в що вірили ваші батьки?» Але ті відповідали: «Ми не віруємо в те, із чим вас відіслано!

:25

Отож, Ми відплачували їм. Поглянь же, яким був кінець тих, які сприймали правду за брехню

:26

Ось Ібрагім сказав своєму батьку та своєму народу: «Воістину, я зрікаюся того, чому ви поклоняєтесь

:27

окрім Того, Хто мене створив. Воістину, Він поведе мене прямим шляхом!

:28

Він зробив це словом, яке залишилося серед його нащадків; можливо, повернуться [на прямий шлях] вони

:29

Але Я дозволив їм та їхнім батькам насолоджуватись благами доти, доки не прийшла до них істина та ясний посланець

:30

І коли до них прийшла істина, то вони сказали: «Це — чаклунство! Воістину, ми в це не віруємо!

:31

Вони сказали: «Чому цей Коран не зіслано якомусь великому чоловікові з двох селищ?»

:32

Невже це вони ділять милість твого Господа? Це Ми розподілили їхні засоби до прожиття в земному житті! Одним із них Ми дарували перевагу над іншими, щоб одні з них брали собі інших за слуг. Милість твого Господа краща за те, що вони собі накопичують

:33

Якби люди не могли стати єдиною громадою, то Ми зробили би в будинках тих, які не вірують у Милостивого, срібні дахи та сходи, якими вони підіймалися б,

:34

такі ж двері й ложа в їхніх будинках, на яких вони лежали б

:35

а також прикраси! Воістину, все це — лише блага земного життя; життя останнє чекає в Господа твого на богобоязливих!

:36

А біля того, хто відвертається від згадки про Милостивого, Ми поставимо шайтана, який стане його приятелем

:37

Вони збиватимуть їх зі шляху Аллага, а ті будуть думати, що йдуть прямим шляхом

:38

А коли він прийде до нас, то скаже: «Якби ж між нами була така відстань, як між сходом і заходом! Поганий же ти приятель!»

:39

«Оскільки ви чинили несправедливість, сьогодні не допоможе вам те, що кара спіткала вас разом!

:40

Невже ти можеш змусити чути глухого, а прямим шляхом іти сліпого й того, хто перебуває в справжній омані

:41

Ми можемо забрати тебе, але й тоді все одно відплатимо їм

:42

Або можемо показати тобі те, що обіцяли їм; воістину, Ми маємо силу над ними

:43

Тримайся ж того, що тобі відкрито; воістину, ти — на прямому шляху

:44

А це — нагадування тобі й твоєму народу і скоро вас запитають

:45

Запитай у посланців, яких Ми відсилали раніше за тебе, чи Ми встановлювали — нарівні із Милостивим! — якихось інших богів, котрим би вони поклонялись

:46

Ми відіслали Мусу із Нашими знаменнями до Фірауна та старшини його народу. Він сказав: «Я — посланець Господа світів!

:47

Та коли він прийшов до них із Нашими знаменнями, вони почали сміятись

:48

Яке знамення Ми їм не показували б, воно було ще більшим за попереднє. І Ми вразили їх карою — можливо, вони повернуться [на прямий шлях]

:49

Вони сказали: «О чаклуне! Попроси за нас свого Господа відповідно до твого завіту із Ним! Воістину, тоді ми підемо прямим шляхом!

:50

Та коли Ми відвернули від них кару, вони зреклися свого

:51

Фіраун звернувся до свого народу та сказав: «О, народе мій! Чи ж не мені належить влада над Єгиптом, а ці ріки течуть піді мною? Невже ви не бачите

:52

Невже я не кращий за цього злидаря, який ледве говорить

:53

Чому не дали йому браслетів із золота, і чому з ним не прийшли ангели, супроводжуючи його?

:54

Він скористався їхнім невіглаством, тож вони підкорились йому. Воістину, були вони нечестивими людьми

:55

Коли вони розгнівали Нас, Ми відплатили їм; Ми всіх їх утопили

:56

Ми зробили їх подією минулого та прикладом для інших

:57

Коли сина Мар’ям наводять як приклад, твій народ починає голосно радіти

:58

Вони говорять: «Кращі наші боги чи він?» Вони наводять тобі цей приклад лише заради суперечки. Воістину, вони — люди, які сперечаються!

:59

Воістину, він — лише раб, якому Ми дарували Свою милість та зробили прикладом для синів Ісраїля

:60

Якби Ми побажали, то замінили би вас на землі ангелами, які стали б вашими намісниками

:61

Воістину, він — прикмета Часу. Тож не сумнівайтесь у цьому та йдіть за Мною! Це — прямий шлях!

:62

І нехай не відвертає вас шайтан; воістину, він — справжній ворог для вас

:63

Коли Іса прийшов із ясними знаменнями, то сказав: «Я прийшов до вас із мудрістю; я поясню вам частину того, про що ви сперечаєтесь! Тож бійтесь Аллага та коріться мені

:64

Воістину, Аллаг — мій Господь та ваш Господь! Тож поклоняйтесь Йому! Це — прямий шлях!

:65

Але різні групи почали сперечатись між собою. Горе ж тим, які були несправедливими, від кари болісного Дня

:66

Невже вони чекають чогось іншого, а не Часу, який прийде до них раптово, коли вони цього й не чекатимуть

:67

У той День друзі стануть ворогами одне одному — окрім богобоязливих

:68

«О раби Мої! Сьогодні для вас не буде страху, і не будете ви засмучені

:69

ті, які увірували в Наші знамення та були відданими Нам

:70

Увійдіть же до раю — ви та ваші дружини, радіючи!»

:71

Їх будуть обходити із золотими тарілками й чашами. Там вони матимуть усе, чого прагнуть душі та в чому знаходять насолоду очі. Там ви будете вічно

:72

Це — рай, який ви успадкували за те, що робили

:73

Чекають на вас численні фрукти, які ви будете мати за їжу!

:74

Воістину, грішники вічно будуть у геєні

:75

Їм не дадуть спочину; там вони будуть у відчаї

:76

Ми не були несправедливі з ними; це вони самі були до себе несправедливі

:77

Вони волатимуть: «О Маліку! Нехай твій Господь знищить нас!» Він скаже: «Ви залишитесь тут!»

:78

Ми принесли вам істину, але більшість із вас ненавидить істину

:79

Чи ж вони вирішили справу остаточно? Воістину, Ми вирішили остаточно

:80

Невже вони думають, що Ми не чуємо їхніх таємниць та прихованих розмов? Наші посланці все записують за ними

:81

Скажи: «Якби в Милостивого був син, то я перший почав би [йому] поклонятись!»

:82

Але Господь небес і землі, Господь трону, пречистий від того, що Йому приписують

:83

Залиш їх у їхньому пустослів’ї та розвагах, доки вони не зустрінуть той свій День, який їм обіцяно

:84

Він — Бог на небі та Бог на землі. Він — Мудрий, Всезнаючий

:85

Благословенний Той, Кому належить влада над небесами, землею й над тим, що поміж ними. У Нього — знання про Час і до Нього повернетесь ви

:86

Ті, кого ви кличете замість Нього, не володіють заступництвом, окрім тих, хто свідчить про істину та володіє знанням

:87

Якщо ти запитаєш у них про те, хто їх створив, вони неодмінно скажуть: «Аллаг!» Як же заблукали вони

:88

Ось його слова: «О Господи! Воістину, ці люди не увірували!»

:89

Відвернися ж від них і скажи: «Мир! Скоро ви дізнаєтесь!